Стаття гострий бронхіт

Гострий бронхіт

Гострий бронхіт – це клінічний діагноз, що характеризується кашлем через гостре запалення трахеї та великих дихальних шляхів без ознак пневмонії, з або без вироблення мокротиння та ознаками інфекції нижніх дихальних шляхів за відсутності хронічних захворювань легенів, таких як хронічне обструктивне захворювань легень, або встановленої причини, наприклад пневмонії або синуситу.
Кашель, пов’язаний із гострим бронхітом, зазвичай триває близько двох-трьох тижнів.

Онлайн школи від DoctorThinking. Приймайте участь і вигравафайте в семінарах Primary.

Етіологія

Поширеною причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція. Найчастіше збудниками є:

  1. риновірус;
  2. ентеровірус;
  3. вірус грипу А та В;
  4. вірус парагрипу;
  5. представники родини коронавірусів;
  6. метапневмовірус людини;
  7. респіраторно-синцитіальний вірус.

Бактерії виявляються у 1% до 10 % випадків гострого бронхіту. Атипові бактерії, такі як Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae та збудник кашлюку Bordetella, є рідкісними причинами гострого бронхіту. При дослідженні зразків мокротиння дорослих людей з гострим кашлем більше п’яти днів М. pneumoniae виділяли менше ніж у 1% випадків, а C. pneumoniae не виявляли взагалі.

Приблизно у 10% пацієнтів, які страждають на кашель, що триває не менше двох тижнів, є виявляють кашлюк.

У пацієнтів віком молодше року найпоширенішими збудниками гострого бронхіту є респіраторно-синцитіальний вірус, вірус парагрипу та коронавірус. У пацієнтів віком від одного до 10 років це вірус парагрипу, ентеровірус, респіраторно-синцитіальний вірус і риновірус. В осіб старше 10 років найбільш частими збудниками гострого бронхіту є вірус грипу, респіраторно-синцитіальний вірус та аденовірус.

Вірус парагрипу, ентеровірус та риновірусні інфекції найчастіше трапляються восени. Вірус грипу, респіраторно-синцитіальний вірус та коронавірусні інфекції найчастіше зустрічаються взимку та навесні.

Ознаки та симптоми гострого бронхіту

Найчастіше спостерігається кашель як оснвний симптом гострого бронхіту. Кашель починається протягом перших двох днів після зараження у 85% пацієнтів. У більшості пацієнтів кашель триває менше двох тижнів, проте у 26% осіб цей симптом зберігається довше. В окремих випадках пацієнти можуть скаржитись на кашель протягом шести-восьми тижнів.

Хоча більшість лікарів вважають кашель невід’ємним критерієм для постановки діагнозу «гострий бронхіт», вони також виділяють додаткові діагностичні ознаки.

Інші ознаки та симптоми можуть включати виділення з кашлем мокротиння, появу задишки, хрипи, появу болю в грудях, лихоманку, осиплість голосу, нездужання. Кожна з цих ознак може бути присутньою у різній мірі або взагалі відсутньою.

Мокротиння може бути прозорим, білим, жовтим, зеленим або навіть мати невеликі домішки крові. Пероксидаза, що вивільняється лейкоцитами в мокротинні, викликає зміни забарвлення, тому, одного її кольору не повинно бути достатньо для того, щоб запідозрити у пацієнта саме бактеріальну природу інфекції.

Нозології, з якими найчастіше слід проводити диференційну діагностику гострого бронхіту (базуючись на наявності кашлю):

  1. Алергічний риніт;
  2. Бронхіальна астма;
  3. Хронічне обструктивне загострення легеневих захворювань;
  4. Застуда;
  5. Загострення серцевої недостатності;
  6. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
  7. Пневмонія;
  8. Постінфекційний кашель;
  9. Синусит.

Діагностика гострого бронхіту

Фізикальне обстеження
Оглядаючи пацієнтів із симптомами гострого бронхіту, слід зосередити увагу на життєво важливих ознаках, включаючи наявність або відсутність лихоманки та тахіпное, та легеневі ознаки, такі як хрипи, що тривають декілька днів (до двох тижнів або довше).
Можлива поява лихоманки у деяких пацієнтів із гострим бронхітом. Однак тривала або повноцінна лихоманка повинна навести на думку про пневмонію або грип, оскільки вона не є характерною для гострого бронхіту.

Лабораторне обстеження
Загальні аналізи крові або сечі не несуть особливої діагностичної користі, але можуть бути важливі для віддиференціювання гострого бронхіту від пневмонії або нападу чи початку бронхіальної астми.
Лейкоцитоз присутній приблизно у 20% пацієнтів; значний лейкоцитоз виникає швидше при бактеріальній інфекції, ніж при бронхіті. Хоча доступні швидкі тести на деякі респіраторні збудники, зазвичай вони не потрібні для типового амбулаторного пацієнта. Тестування на грип та коклюш може розглядатися, коли існує клінічна підозра і лікування вплине на перебіг хвороби.

Мікробіологічне дослідження
Рекомендації щодо мікроскопічного та мікробіологічного дослідження зразків мокротиння для правильного призначення терапії гострого бронхіту відрізняються, оскільки ці методи часто не є інформативними: збудник не висівається або єдиною знахідкою є непатогенна мікрофлора.
Корисність цих методів при амбулаторному лікуванні гострого бронхіту сумнівна.

Інструментальне дослідження
Гострий бронхіт є клінічним діагнозом, тому інструментальні методи є другорядними. Рентгенографія грудної клітки слугує скоріше додатковим методом, який слід рекомендувати пацієнтам, чиї дані фізикального обстеження свідчать про пневмонію або серцеву недостатність (з метою диференційної даігностики), та пацієнтам, які перебувають у групі високого ризику, якщо діагноз не був вчасно поставлений. В останню групу входять хворі похилого віку, пацієнти з ХОЗЛ, особи, які нещодавно перенесли пневмонію, онкохворі, пацієнти з туберкульозос та імунокомпрометовані або виснажені особи.

Лікування

Лікування гострого бронхіту зазвичай поділяють на дві категорії: антибіотикотерапія та лікування симптомів.

Антибіотикотерапія
Через ризик антибіотикорезистентності та зараження Clostridium difficile антибіотики не слід регулярно застосовувати при лікуванні гострого бронхіту, особливо у молодих пацієнтів, у яких не підозрюється кашлюк.

Клінічні дані підтверджують, що антибіотики суттєво не змінюють перебіг гострого бронхіту, і можуть надати лише мінімальну користь порівняно з ризиком застосування антибіотиків. Мета-аналіз, що вивчав дію антибіотиків у пацієнтів з гострим бронхітом, показав зменшення кашлю при спостереженні, але не було змін у активності пацієнтів.

Хоча антибіотики не рекомендуються для рутинного застосування пацієнтам із бронхітом, вони можуть бути розглянуті в певних ситуаціях. При підозрі на кашлюк як етіологію кашлю рекомендується якнайшвидше призначити антибіотик із групи макролідів для зменшення передачі збудника; однак антибіотики не скорочують тривалість симптомів. Противірусні препарати проти грипу можуть розглядатися під час сезонної хвилі захворюваності на грип у пацієнтів із високим рівнем ризику, які виявляються протягом 36 годин після появи симптомів. У інших випадках рутинне призначення антибіотиків не є обґрунтованим.

Гострий бронхіт: Симптоматичне лікування
Поширені методи терапії включають протикашльові засоби, відхаркувальні засоби, інгаляторні препарати та альтернативні методи лікування. Але чи дійсно раціональним є їх вибір?

Протикашльові засоби, такі як декстрометорфан, кодеїн тощо не рекомендовані до застосування дітям, а саме застосування протикашльових є показаним при значному дискомфорті та болі у грудях, якщо вони виникають при бронхіті і пов’язані із тяжким, нападоподібним кашлем.
Призначення відхаркувальних засобів також не є обов’язковим, його можливо розглянути при дійсно утрудненному відходженні мокротиння в пацієнтів, але дані препарати не показані для рутинного призначення.

Призначення бета-агоністів також не є обґрунтованим і вважається недоцільним.
Враховуючи застереження проти застосування протикашльових засобів у дітей молодшого віку, мед є розумною альтернативою для купірування гострого кашлю у дітей старше одного року.

Симптомпатично можливо застосовувати жарознижуючі, але лише у випадку, коли температура тіла перевищує 38 С.
Оптимальним для пацієнтів є рясне, тепле питво, за можливості обмеження перебування на холодному повітрі у зимню пору року. Також, якщо мокротиння важко відходить, можна порадити пацієнту спеціальні вправи із нахилами для здійснення постурального дренажу.

Джерела

  1. Diagnosis and Treatment of Acute Bronchitis – American Family Physician
  2. Acute Bronchitis – American Family Physician
  3. Diagnosis and Management of Acute Bronchitis

Залишити коментар

Догори