Що таке функціональна диспепсія?

Функціональна диспепсія

Функціональна диспепсія і правильна діагностика функціональних розладів шлунково-кишкового тракту (FGID) – досить складна проблема. Перекриття між синдромами може ускладнити інтерпретацію клінічних даних. Симптоми неправильного функціонування травної системи часті у загальної популяції, вони становлять від 10 до 30 відсотків у промислово розвинених країнах з різними ступенями вираженості.

У великій кількості випадків традиційні діагностичні процедури не дозволяють виявити будь-яку органічну, системну чи метаболічну причину порушення функції травлення та сприйняття симптомів, так що ці умови класифікуються як функціональні розлади шлунково-кишкового тракту. Як наслідок, пацієнти в кінцевому підсумку шукають нових лікарів для проведення додаткових (часто аналогічно марних) консультацій.

Онлайн школи на платформі DoctorThinking. Навчайтесь зручно разом з нами

Але ж не можна просто залишати пацієнтів без діагнозу і належної допомоги. Коли у пацієнта функціональна диспепсія що ж робити?. Саме для вас ми підготували усю необхідну інформацію, присвячену цій поширеній проблемі.

Римські критерії – функціональна диспепсія

Римські критерії IV визначають диспепсію як будь-яку комбінацію 4-х симптомів: постпрандіального переповнення, ранньої ситості, епігастрального болю та епігастральної печії, які є досить сильними, щоб перешкоджати повсякденній діяльності та виникають щонайменше 3 дні на тиждень протягом останніх 3 місяців або тривають упродовж півроку. Згідно з ними та відповідно до провідної симптоматики, виділяють 2 варіанти функціональної диспепсії:

  • Епігастральний больовий синдром – переважає біль в епігастрії або печія;
  • Постпрандіальний дистрес-синдром – відчуття повноти та раннього насичення.

Римські критерії IV визначають диспепсію як будь-яку комбінацію 4-х симптомів: постпрандіального переповнення, ранньої ситості, епігастрального болю та епігастральної печії, які є досить сильними, щоб перешкоджати повсякденній діяльності та виникають щонайменше 3 дні на тиждень протягом останніх 3 місяців або тривають упродовж півроку.

Причини функціональної диспепсії гетерогенні та багатофакторні. В останні десятиліття численні систематичні патофізіологічні дослідження, що порівнюють пацієнтів з функціональною диспепсією та здоровими добровольцями, показали, що функціональна диспепсія є органічним розладом, хоча патофізіологічно значущі фактори на даний час не можуть бути виявлені звичайною клінічною діагностикою. Сюди входять порушення моторики, сенсомоторні дисфункції, пов’язані з підвищеною чутливістю до механічних та хімічних подразників, імунною активацією, підвищеною проникністю слизової оболонки в проксимальному відділі тонкої кишки та порушеннями вегетативної та кишково-нервової систем. Як і у випадку багатьох захворювань, причинний зв’язок між розвитком симптомів та органічними порушеннями ще не з’ясований.

Функціональна диспепсія її симптоми і діагностика

Підтвердження діагнозу функціональна диспепсія ґрунтується на наступному:

  • Типові симптоми та анамнез хвороби;
  • Виключення інших захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та органів черевної порожнини, які можуть мати подібні диспепсичні симптоми.

У пацієнтів, які не реагують на лікування, спеціалізовані діагностичні процедури слід проводити індивідуально. За наявності супутніх симптомів рефлюксу може бути корисним 24-годинний моніторинг рН / імпедансу стравоходу. Дихальні проби 13С та сцинтиграфія шлункового спорожнення можуть виявити основний розлад спорожнення шлунку або гастропарез.

 У разі сильного метеоризму можуть бути корисні подальші дихальні проби на непереносимість вуглеводів та аномальну колонізацію бактерій. Пацієнтів, симптоми яких не реагують на лікування, слід обстежувати на психічні розлади, такі як тривожність, депресія та стресовий розлад.

 Інструментально-діагностичні обстеження

 Тільки езофагогастродуоденоскопія, включаючи дослідження на Helicobacter pylori та абдомінальну черевну порожнину, що супроводжується наявністю додаткових симптомів СПК шляхом ендоскопічного огляду товстої кишки, вважається достатньо точною.

 Діагностична робота часто виявляє результати, які приписуються ендоскопічно, а потім і гістологічно гастриту. Пацієнтам, які насправді мають функціональну диспепсію, часто ставлять діагноз «гастрит» на основі ендоскопічних та гістологічних результатів. Таким чином, термін “гастрит” як клінічний діагноз слід уникати на користь функціональної диспепсії, особливо тому, що ендоскопічне та гістологічне виявлення гастриту не відповідає симптомам пацієнтів

Функціональна диспепсія – Як же вести пацієнта з диспепсією?

Дієта відіграє лише незначну роль при функціональній диспепсії. Пацієнт повинен зазначити, які продукти він не переносить, і уникати їх. З цією метою може бути корисним ведення щоденника симптомів, особливо на етапі діагностики. Регулярні прийоми їжі, уникання надмірно великої їжі, ретельне жування та повільні, без поспіху, прийом їжі – загальні рекомендації, які також можуть бути корисними при функціональній диспепсії.

Медикаментозне лікування в першу чергу рекомендується в якості підтримуючого заходу. За відсутності етіотропної терапії тривалість лікування обмежена (наприклад, період 8–12 тижнів) і завжди орієнтована на основні симптоми, тим більше, що рівень успішності плацебо може бути дуже високим – до 60%.

 У цьому контексті для лікаря та пацієнта важливо домовитися про реалістичні цілі лікування з акцентом на полегшення симптомів шляхом систематичного застосування різних варіантів лікування.

Залежно від проявів, призначають наступні групи препаратів:

  • Інгібітори протонної помпи;
  • Ерадикаційна терапія (за наявності Helicobacter pylori);
  • Фітотерапія;
  • Антидепресанти.

Погіршена якість життя пацієнтів з функціональною диспепсією передбачає необхідність остаточного встановлення діагнозу з подальшим симптоматично орієнтованим лікуванням протягом тривалості симптоматичного інтервалу. Завдяки наведеній інформації ви зможете це зробити максимально швидко й ефективно!

Лікування та діагностика функціональних диспепсій

Джерела

  1. Madisch A, Andresen V, Enck P, Labenz J, Frieling T, Schemann M. The Diagnosis and Treatment of Functional Dyspepsia. Deutsches Aerzteblatt Online [Internet]. Deutscher Arzte-Verlag GmbH; 2018 Mar 30; Available from: http://dx.doi.org/10.3238/arztebl.2018.0222
  2. Futagami S, Yamawaki H, Agawa S, Higuchi K, Ikeda G, Noda H, et al. New classification Rome IV functional dyspepsia and subtypes. Translational Gastroenterology and Hepatology [Internet]. AME Publishing Company; 2018 Sep;3:70–70. Available from: http://dx.doi.org/10.21037/tgh.2018.09.12
  3. Stanghellini V. Functional Dyspepsia and Irritable Bowel Syndrome: Beyond Rome IV. Digestive Diseases [Internet]. S. Karger AG; 2017;35(1):14–7. Available from: http://dx.doi.org/10.1159/000485408
0 0 голос
Ваша оцінка
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
Догори